Спроєктувала систему перемикання контексту організації з клієнтським localStorage та серверним дзеркалюванням cookie, що дозволила користувачам діяти від імені керованих організацій, забезпечуючи авторизацію за принципом найменших привілеїв.

Ситуація. На платформі морський фахівець може керувати організаціями — компаніями, академіями — які не мають власних облікових записів для входу. Обліковим записом є сама людина; організація — це те, від імені чого вона діє. Тож користувачу потрібно переміщуватися по всьому застосунку як будь‑яка з організацій, якими він керує, вільно перемикаючись між ними, і ця зручність не повинна перетворюватися на діру в авторизації.

Завдання. Перемикання контексту мало бути швидким і непомітним для користувача, і водночас потрібно було гарантувати, що активний контекст сам собою ніколи не надасть доступу, на який немає прав.

Дія. За це відповідає OrganizationContext зі зберіганням стану на обох сторонах. На клієнті джерелом істини щодо того, від імені якої організації користувач наразі діє, є localStorage, тож перемикання відбувається миттєво — без звернення до сервера. Серверний cookie дзеркалить цей стан, щоб сторінки, що рендеряться на сервері, визначали той самий контекст під час SSR; на сервері є getServerViewMode, який його зчитує. Важливо, що жодне з цього не використовується для ухвалення рішень щодо доступу. Авторизація повторно перевіряється на сервері під час кожного запиту. Контекст на фронтенді існує заради досвіду користування — показати саме те, що потрібно, — а сервер є єдиним джерелом істини щодо того, що дозволено робити.

Результат. Користувач може діяти від імені будь‑якої організації, якою керує, без жодних перешкод, а інтерфейс залишається синхронізованим і на клієнті, і на сервері. Але оскільки права щоразу перевіряються на сервері, ця зручність жодним чином не послаблює безпеку. Втручання у вміст localStorage змінює лише те, що бачить власний інтерфейс користувача, і нічого більше — сервер усе одно відмовить.